Джерело: https://www.pedrada.com.ua/article/2847-yak-navchiti-dtey-sortuvati-smttya-veselo-ta-korisno

Як навчити дітей сортувати сміття: весело та корисно

 Шкода, що мало хто в нашій країні замислюється скільки ж сміття ми викидаємо кожен день, не утилізувавши правильно. Спеціальні контейнери для сортування у нас встановлені, але погодьтесь, зазвичай їх використовують не за призначенням. Мало хто чув і про пункти прийому вторинної сировини. Але екологічна ситуація в нашій країні і в світі загалом вимагає від нас формування екологічної культури і залучення до цього наших дітей. Особливо важливо пам'ятати про утилізацію так званого небезпечного сміття, що може зашкодити іншим людям.

Якщо бути більш уважним, то можна помітити, що на кожній упаковці продуктів та речей, які ми купуємо, містяться спеціальні знаки. Вони підказують з чого виготовили цю обгортку і як правильно її утилізувати. Однак, для того щоб було легше в цьому розібратись, пропонуємо Вам ознайомитись з проектом «Про що розповість упаковка?», до реалізації якого ми залучили представників Громадської організації «Європейська ініціатива — Євроін». Ми вже робимо перші кроки до покращення екологічної ситуації і встановили у нашому закладі спеціальні кольорові контейнери для сміття. Громадяни України з 1 січня 2018 року зобов’язані сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.                                            Стаття 32 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 № 187/98-ВР

Основа проекту «Про що розповість упаковка?» В основу проекту закладені принципи освіти для сталого розвитку. Реалізація екологічних проектів дає змогу виховувати в дітей екологічну свідомість як складову освіти. До проекту були залучені діти старшого шкільного віку, батьки та педагоги закладу. На реалізацію проекту було виділено п'ять днів. Мета проекту На щастя, глобальність екологічної проблеми зрозуміла і батькам, і дітям. Тому, не важко було пояснити дошкільникам якої шкоди завдає довкіллю несортоване сміття і спонукати їх до активних дій. Метою нашого проекту є: - Розвинути в дітей усвідомлення як згубно сміття впливає на довкілля - Мотивувати учасників правильно поводитись з побутовими та органічними відходами - Спонукати їх до активних дій у рішенні цієї проблеми Завдання проекту Даний проект охоплює реалізацію екологічних, економічних та соціальних завдань. Екологічні завдання: Розвивати екологічну культуру, вміння аналізувати та робити висновки Формувати вміння та навички як поводитися з побутовими та органічними відходами Сприяти усвідомленню важливості збереження природи та власного внеску у цю справу Інформувати про способи сортування сміття, ознайомлювати з екологічними позначками Економічні завдання: Вдосконалювати знання дітей про товари, послуги, гроші Ознайомлювати з різноманітними професіями у сфері екології, такими як пакувальник, консультант з переробки відходів Формувати уявлення про те, що за переробку сміття можна отримувати гроші Соціальні завдання: Спонукати дітей виявляти ініціативу у питаннях екології, бути активними Навчити дітей взаємодіяти у групі для досягнення спільної мети, отримувати похвалу та задоволення від результатів їхньої роботи Налагодити взаємодію з батьками Активізувати партнерські відносини з екологічними організаціями Результати роботи та перспективи Для кращого розуміння та систематизації отриманих під час проекту знань, була застосована спеціальна технологія «лепбук». Це інтерактивна взаємодія через індивідуальну чи групову діяльність, в основі якої закладена гра, спрямована на пізнання навколишньої дійсності. Завдяки проведеним заходам учасники зрозуміли, яким чином людина впливає на довкілля, як важливо бути екологічно свідомим і які є заходи для покращення ситуації з переробкою сміття у нашій країні. А  головне — навчилися правильно утилізувати побутові тверді та органічні відходи, розуміти екологічне маркування на упаковках.

АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ В УМОВАХ ДОШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Проблема адаптації до умов дошкільного закладу стосується дитини 2-6 років. Процес поступового входження у світ поширених соціальних зв'язків та його освоєння дістав назву соціалізація. Водночас соціалізація забезпечує індиві дуалізацію, оскільки лише у соціальних зв'язках, спілкуванні, взаємодії відбувається самовизначення у соціокультурному просторі та розвивається самосвідомість.

Дослідження психологів і педагогів (І.Д.Бех, О.Л.Кононко) засвідчують, що становлення особистості у дошкільні роки - поступальний розвиток "Я" на кожному новому етапі дитинства. Вчені підкреслюють, що особистісний розвиток дитини не можливий без допомоги дорослого. Саме відносини з дорослим презентують дитині суспільство, багатство відносин у ньому і вперше включають її в соціальну взаємодію.

Сучасне суспільство вимагає соціально-грамотного розв’язання проблеми раннього дитинства. За визначенням фізіолога М. Щелованого — основоположника наукової педагогіки раннього дитинства, перші три роки життя є не тільки часом найшвидшого розвитку організму дитини, зокрема її мозку, а й періодом інтенсивного розвитку її нервово-психічної діяльності. 

Перші враження й перші уроки спілкування дитина дістає в сім'ї: тут вона відчуває ставлення до себе, спостерігає взаємини між дорослими, переймає їхні форми поведінки, тут складаються моральні риси її характеру. 
Не всі батьки, нажаль, розуміють, які спостережливі й чутливі до людських стосунків малята. 

Своєчасність створення належних умов, правильна організація життя та ви ховання - запорука повноцінного розвитку здорової від народження дитини. 
Центром уваги педагогічного персоналу має бути «реальна» дитина з її індивідуальними особливостями: ослабленим здоров’ям, підвищеною вразливістю, здібностями та характером, інтересами та уподобаннями. 

Кожен вихователь намагається тепло й радісно зустрічати дитину, яка вперше переступила поріг дитячого садка. Але не кожна дитина йде на контакт одразу, деяких треба постійно «забавляти», якось зацікавлювати. 
Тому особливу увагу треба приділяти адаптації малят до дошкільного закладу. Дбати про організацію життя дитини, особливо в перші дні її перебування там має увесь персонал закладу: завідувач, вихователь, помічник вихователя, медсестра і звичайно ж - батьки. Потрапивши в нове середовище, дитина стикається з незрозумілими для неї правилами і типам стосунків, їй треба допомогти, і робити це треба поступово і дуже обережно. Слід перш за все створити малюкам комфортні умови, якомога більш наближені до домашніх. 

З цією метою варто індивідуалізувати всі режимні моменти, навіть годування. Педагог повинен бути не лише вихователем, а й матусею для дітей. Дитина повинна відчувати, що вихователь любить її і розуміє, що до нього можна звернутися коли завгодно з будь-яким проханням чи запитанням. Звичайно дошкільний заклад не замінює родини — він має виховувати дитину разом з її батьками. 

Будь-які труднощі важче подолати, ніж попередити. А запобігти багатьом проблемам, пов’язаним зі звиканням малюка до дитячого садка, можна завдяки попередній роботі з батьками. Необхідно відвернути їх від неправильної позиції, що формування ставлення до дитячого садка - то виключно справа вихователя, і залучити до спільних дій. 

Для того, щоб дати конкретні рекомендації батькам, як саме вони повинні підготувати дитину до нових умов і полегшити пристосування до них, слід з’ясувати: 

·                    загальний стиль їхньої поведінки (чи дитина спокійна, врівноважена, чи інертна чи надмірно енергійна); 

·                    зацікавленість новою обстановкою, в якій опиняється малюк, іграшками, іграми; 

·                    як поводиться дитина в присутності незнайомих дорослих (боязко, розкуто, впевнено, зацікавлено, байдуже); 

·                    характер спілкування матері з дитиною, тощо; 

Всі батьки хочуть, щоб їхній малюк полюбив дитячий садок, але про багатьох можна сказати, що вони ніби навмисно прагнуть зробити його покаранням для своєї дитини. 

Повноцінний розвиток дитини забезпечується в процесі її активної діяльності, насамперед ігрової. Дитина разом з дорослим бере участь у нескладних навчальних і рухливих іграх. 

Правильна організація будь-якої діяльності своїх підопічних - важливе завдання вихователя. Від його педагогічної майстерності, вміння допомагати, аналізувати та враховувати особливості характеру й темпераменту кожної дитини, а також її потенціальні можливості залежить успіх усієї виховної роботи. 

Методично правильне проведення процесів годування, вкладання спати, гігієнічних процедур, прогулянок, оздоровчих заходів має в ранньому віці особливе значення - і не тільки для фізичного, а й для психічного розвитку дитини. 

Програма не повинна обмежувати творчість вихователя; вибір форм організації роботи слід лишити за педагогом, який реалізуватиме основні навчально-виховні завдання в іграх, під час організованих занять та при індивідуальному спілкуванні. 

Здійснювати цю роботу треба послідовно, системно, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей розвитку кожної дитини. Не варто переносити методи роботи, розраховані на старших вихованців, у роботу з наймолодшими. 

Отже, завдання суспільства - оберігати дитинство, забезпечувати емоційний добробут малят, створювати всі перед умови для подальшого розвитку. Для успішної адаптації малюка важливо створи ти виховне розвивальне середовище, в якому він міг би активно діяти, пізнавати світ, спілкуватися з дорослими й однолітками. 

Література:

1.                              Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно- орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Наук, видання. - К.: Либідь, 2003. - 280 с 

2.                              Кононко О. Л. Збережемо простір дитинства // Дошкільне виховання. -2004. - №1.- С. 5.